Один з найсильніших борців світу Андрій Стаднік нарешті оговтався від хвороби і планує виступити на головному старті сезону. Срібний призер Олімпійських ігор з вільної боротьби (66 кг) розповів про підготовку до Чемпіонату світу в Москві, а також свій загадковий недуг і боротьбу з ним.

Андрій СТАДНІК: "Сумніваюся, що хтось щось шукав після пограбування моєї квартири у Львові"

Один з найсильніших борців світу Андрій Стаднік нарешті оговтався від хвороби і планує виступити на головному старті сезону. Срібний призер Олімпійських ігор з вільної боротьби (66 кг) розповів про підготовку до Чемпіонату світу в Москві, а також свій загадковий недуг і боротьбу з ним.

- Андрію, пролий трохи світла на загадковість своєї хвороби. 
- Загадковість хвороби у тому, що патології немає, а є лише часткові проблеми різного характеру. Лікарі сказали, що всі ці речі не можуть давати подібних симптомів. Можливо, психологічні якість аспекти далися взнаки. Була якась загадкова хвороба, в принципі вона до кінця не відступила. Лікарі так і не сказали, що в мене, адже по всіх показниках усе в порядку, окрім самопочуття. Дійсно, можливо потрібно було зробити якусь перерву у виступах. Та на сьогоднішній день я знову тренуюся, можу боротися і вигравати у всіх в Україні. Тож, готуюся на Чемпіонат світу.

- А які саме симптоми мали місце?
- Боліла голова дуже сильно і очі самі по собі закривалися. Такі, дистонічні якісь прояви. Крутилася голова, слабість. Іноді таке буває і зараз, але я принаймні можу тренуватися.

- За час відсутності на килимі твоя вага піднялася?
- Так, але я почав тренуватися і зайве зігнав. Я три місяці не тренувався, а два кілограми – це максимальний ріст моєї ваги за такий термін. Зізнатися, в мене ніколи не було проблем з вагою. Коли я більше важу, то самопочуття дуже погане. Організм сам не справляється.

- Чи готовий ти психологічно до Чемпіонату світу?
- Психологічно я в принципі готовий. Чесно кажучи, я дуже хотів виступити на Чемпіонаті світу. По тій прості причині, що на такому рівні не можна відходити від боротьби, навіть на самий елементарний сантиметр. Спортсмену високого рівня не бажано пропускати подібні старти, адже випадеш з ритму.

- Світова першість відбудеться в Москві. Це вже 1:0 на користь збірної Росії?
- Ні, не 1:0 (сміється). Не можу казати за інших, але мені не звикати бороти росіян у них вдома. Я на те не зважаю, це росіянинові треба думати про мене. Спортивна статусність відіграє свою роль.

- До речі, ти цікавився, хто зі світових лідерів категорії до 66 кг виступить на Чемпіонаті світу?
- Так. Я всіх знаю, всі ті ж самі. Єдиний росіянин буде новий, він чемпіоном світу цього року став серед молоді. Але в таборі наших північних сусідів завжди хтось новий з’являється в моїй вазі, конкуренція дозволяє ротацію складу.

- Історія знає безліч випадків, коли спортсмени, поборовши серйозний недуг, виступали ще краще, ніж до хвороби…
- В мене не така важка хвороба, як, приміром, у велогонщика Армстронга, чи ще когось. В мене незрозуміла хвороба, і ні один професор в Україні не сказав, що в мене. Є конкретні симптоми: болить під очима, болить голова, погане самопочуття. Я почав тренуватися дві неділі тому, мені зробили прикидку з Олексієм Мельником. Я переміг, тож їду на світ.

- Фахівці схиляються до думки, що Олексієві Мельнику ще зарано боротися на такому серйозному рівні. Як вважаєш? 
- Олексій Мельник завжди був призером Чемпіонатів України, однак до рівня світового він не дотягує. Якщо брати шанси на вдалий виступ, то в мене їх більше. Я вже з усіма світовими лідерами проборовся, а Олексій не має міжнародного досвіду, навіть турнірного міжнародного досвіду. Для Олексія, як і для решти призерів ЧУ, буде Кубок націй в Чечні. Я думаю, що їм треба починати з чогось меншого, адже на світовій першості кожен буде рвати килим. Прикро буде поїхати на такий рівень і закінчити боротьбу в першій сутичці. Якби він їздив на турніри і перевіряв там свій рівень, перемагав потенційних суперників – тоді можна було б не хвилюватися за Олексія.

- До речі, тобі повернули викрадені медалі?
- Де там, я взагалі сумніваюся, що хтось щось шукав після пограбування моєї квартири у Львові. У міліції мене запевнили в тому, що знайдуть медалі, мовляв, це для них принципова справа. Але слова розходяться з ділом.

- Як ти взагалі розділяєш побут і кар’єру? Подібні втрати вибивають із колії. Доводиться чимось жертвувати?
- У нас спортивна сім’я (дружина Андрія – Марія Стадник. Титулована борчиня, що виступає за збірну Азербайджану ), і ми обоє з розумінням ставимося до підготовки. До речі, нещодавно дружина подарувала мені сина, і поки що відпочиває від спорту.
Давид ДУБРОВІН, turnir.com.ua