Чемпіонка Європи розповіла про шлях до золота

Жіноча збірна України з вільної боротьби тріумфально завершила свої виступи на чемпіонаті Європи, що відбувся у Белграді. Наші дівчата вибороли 4 золоті та 4 срібні медалі. Та й за кількістю набраних очок – 67, українські борчині стали найкращими на континентальній першості. Кореспондент «СПОРТИВКИ» поспілкувався з однією із чотирьох наших чемпіонок Наталкою Синишин, яка у ваговій категорії до 55 кг здобула золоту нагороду перемігши у вирішальній сутичці шведку Софію Магдалену Матсон.


-Враження від виступу у Белграді прекрасні, - розповідає Наталя Синишин. Звісно, що фінальна сутичка зі шведкою вийшла дуже важкою та напруженою. Адже Матсон – дуже сильна суперниця, тому мені довелося викластися на повну.


-Перед поїздкою на чемпіонат Європи розраховувала на такий вдалий виступ?
-Так, розраховувала посісти перше місце. У принципі, коли їду на змагання, не залежно від їхнього рівня завжди розраховую виграти «золото». Коли ж розраховувати лише на трійку, то ніколи в ній не будеш, а коли націлюєшся на перше місце, то легше й перемагати.


-Чи важко було боротися після травм?
-Перед чемпіонатом Європи у Белграді я відборолася на трьох змаганнях – Кубку України, Кубку Росії та Київському турнірі найсильніших. Ці змагання допомогли мені освоїтися, залікувати травму та набрати необхідної форми. Тому до чемпіонату Європи я підійшла у хорошій формі – добре «зробила» вагу.


-Суперниця по фіналу тебе чимось здивувала у плані тактики?
-Ні, нічим особливим не здивувала, бо я знала її стиль боротьби, а це – прохід у ліву ногу. Тому намагалася добре захищати ліву ногу та тримати її в захваті, старалася не відпускати її на віддаль, щоб вона не стрибнула мені у ногу. Та й перед поїздкою у Белград великий акцент на тренуваннях приділяла захисту ніг, бо знала, що мої суперниці по ваговій категорії румунка та шведка проходять у ноги.


-А раніше в Сербії доводилося бувати?
-Ні, у Сербії побувала вперше. Однак окрім того, що я змагалася, вдалося за той період часу, який ми були у цій країні прогулятися її столицею Белградом. Це місто мені дуже сподобалося. Хоча далекого ходити від того місця, де ми жили на час змагань, а це центральна частина міста не доводилося.


-Після чемпіонату Європи береш невеличку паузу для відпочинку перед Олімпіадою?
-Треба трішки відновитися після чемпіонату Європи, бо попереду у мене боротьба за завоювання поїздки на олімпійські ігри в Лондон. У моїй ваговій категорії є гідна суперниця Тетяна Лазарєва, яка завоювала олімпійську ліцензію. Щоправда, вона, як і я також була деякий час травмована і ніде не боролася. Саме тому, гадаю, що у мене з нею будуть ще особисті зустрічі. Це все буде залежати від того, як вирішать тренери збірної. Можливо змагатимемось на турнір, а, можливо, на прикидку. У випадку, якщо пройду Лазарєву буду готуватися цілеспрямовано на олімпійські ігри.


-Мабуть, перемога на ЧЄ додасть у боротьбі за поїдку на Олімпіаду з Тетяною Лазарєвою тобі впевненості?
-Звичайно, що такі перемоги, як на чемпіонаті Європи у Белграді завжди додають упевненості. Щоправда, найголовніше те, щоб ця впевненість теж була не надто вже потужною. Тому намагаюся те, що перемогла на чемпіонаті Європи забути і продовжувати цілеспрямовано тренуватися. Адже і помилок багато є, які треба виправляти. Ця перемога лише початок, а найголовніше – боротьба за поїздку на Олімпіаду ще попереду.


-Перше загальнокомандне місце української жіночої збірної у Белграді – це сенсація чи закономірність?
-Цьогорічний результат, який ми досягли у Белграді є дуже потужним. Адже за всю історію вільної боротьби ще не було такого, щоб в усіх семи категоріях фіналістки були з однієї країни. Усі дівчата боролися по три періоди, а тому ми мали чудову нагоду взагалі завоювати усі сім золотих медалей. Навіть чоловічий тренер збірної жартував, що нас треба записати до «Книги рекордів Гінеса» за такий вдалий виступ на чемпіонаті Європи.


-Чи був на тебе тиск зі сторони суддів?
-На диво, цього разу судді сутички за моєї участі судили доволі таки коректно. Не було упередженості. Та й загалом, на цих змаганнях суддівських помилок було не багато, а якщо й траплялися, то не значні.


-Основну свою конкурентку у боротьбі за поїздку на Олімпіаду Тетяну Лазарєву, мабуть, знаєш доволі добре…
-Звичайно, одна одну ми знаємо добре. Боремося на рівних, вона гідна суперниця. У цьому плані нам важко боротися, боротьба дуже напружена, можна сказати, що бал у бал. Тому на Олімпіаду поїде та із нас, хто буде краще підготовлена.

http://ukrwrestling.com/