Віце-чемпіон Європи розповів про підготовку до Олімпіади

- Минулого місяця ви, так би мовити «спустившись з гір», одразу після збору в Карпатах, перемогли на Гран-Прі Німеччини. Як почували себе на килимі?
- Звичайно одразу після сбору це було непросто. Почувався трохи не в своєму тілі, руки не ті, ноги не ті, рухи не ті. Боротися було непросто. Але за станом здоров’я я пропустив турнір «Чорне море», тому напередодні Олімпіади мав проборотися на міжнародних змаганнях. Виграв за рахунок технічних напрацювань, які відпрацьовували у Заросляку. Було кілька моментів, коли був клінч і захоплення було не на мою користь, але в цих захопленнях  отримав перемогу. Тренери лишились задоволені результатом.


- З клінчами цього разу вам не щастило, а зазвичай, наскільки щастить на змаганнях?
- По-різному, коли як. Відверто кажучи я не звертаю уваги на жеребкування, хоча воно звичайно грає дуже велику роль на змаганнях.


- Чи були в Німеччині борці, котрі мають олімпійську ліцензію?
- Був один спортсмен з Нігерії, я з ним боровся першу сутичку. Та у фіналі боровся з німцем, з яким вже зустрічався на ліцензійному турнірі.


- Зі знаомими суперниками боротися легше?
- Кожного разу по різному. Є свої плюси та свої мінуси. Взагалі, не тільки мені а й всім спортсменам вперше боротися завжди важче. Ти ще не відчуваєш повністю противника. Звичайно напередодні змагань ми з тренерами аналізуємо, хто якому стилю боротьби надає перевагу. Але кожен готує під окремого суперника індивідуальний прийом. А коли вже кілька разів зустрічався з людиною, то вивчаєш його стиль. Але в цьому теж полягає певна складність. Тому однозначно відповісти на це питання не можливо.
- Всі спортсмени мріють про Олімпіаду. В якому віці олімпійські мрії з’явились у вас?
- Ще мій перший тренер Анатолій Задорожній завжди нас мотивував і казав, що Олімпійські ігри – найголовніше, що є у боротьбі. Мені тоді було років десять. Але діти спершу не повністю усвідомлють, наскільки це важливо. Розуміння приходить з віком, коли починаєш більше займатися, усвідомлюєш заради чого докладається стільки зусиль і повністю віддаєшся цій цілі. Остаточно свою мету я сформував, коли вступив до олімпійського училища, тоді зрозумів заради чого варто боротися.


- Вага 96 кг досить непроста, на кого з суперників в Лондоні налаштовуєтесь в першу чергу?
- В нас дійсно дуже непроста вагова категорія, всі спортмени чемпіони, призери Олімпіади, чемпіони світу. Тому налаштовуватись потрібно на кожного.


- Ви тренуєтесь з призером Олімпіади Тарасом Данько, він щось підказує?
- Звичайно, він розповідає, як з ким боровся, ділиться досвідом, показує як краще захищатись. Це дуже допомогає.

Олександра Васильчук

http://ukrwrestling.com/