Одне з останніх інтерв'ю заслуженого тренера, актуально і сьогодні.

Кілька років тому кореспонденту «Спортивного дозору» пощастило поспілкуватися з відомим наставником. Багато чого з того інтерв'ю залишається актуальним і сьогодні. Наводимо вашій увазі найцікавіші моменти бесіди зі знаменитим тренером Леонідом Дунаєм.

- Леонід Олександрович, чому вирішили присвятити своє життя такому складному спорту, як вільна боротьба? 
- У спорті я з 11 років, займався я і греко-римською боротьбою і класичної. Всі види спорту прекрасні, але боротьба - це один з тих видів спорту, який виховує, в інколи кволому хлопчику силу волі, духу, цілеспрямованість, мужність - саме ті якості, які допомагають у подальшому йти по життю з піднятою головою, при цьому поважати тих , хто в чомусь слабший за тебе. Такі ось якості я і хотів розвинути в собі. До речі, займаючись вільною боротьбою, чоловік формує свій характер. І якщо спортсмен бореться до кінця, значить, він у будь-якій справі, в будь-якій роботі теж буде йти до кінця. Раз борець на килимі «не зламався», то так і в житті буде.

- А в чому основні відмінності греко-римської боротьби від вільної? 
- У греко-римській боротьбі суворо заборонено захоплювати супротивника нижче пояса, ставити підніжку, користуватися ногами при виконанні якої-небудь дії, а у вільній боротьбі, навпаки, дозволені захоплення ніг супротивника, підніжки й активне використання ніг при виконанні якого-небудь прийому.

- Секцій боротьби по країні і в області багато? 
- Кількість не завжди відображає якість. Якщо в харківському училищі ? 1 більш менш добре, то, як допомогти дитині в області, якщо він хоче займатися вільною боротьбою. Адже спортивних залів з безліччю стаціонарних борцівських килимів просто немає. У Росії, наприклад, боротьба процвітає, і такі Палаци там вже є. У кавказьких республіках нашого сусіда, це взагалі національний вид спорту і якби збірні Дагестану чи Осетії виступали б окремими командами, то напевно б були в призерах чемпіонату світу.

 - У Харкові проходить щорічний турнір з боротьби у Вашу честь? 
- Дійсно так. Скажу чесно, для мене було приємною несподіванкою, коли в 1990 році запропонували проводити турнір на Кубок Леоніда Дуная. У той же час за багаторічну історію турнір відкрив для великого спорту чимало сильних борців. На Кубку завжди представлені багато регіонів України, а також країни СНД. Часто буває й так, що після турніру частина борців з сусідніх областей, знаючи про сильну підготовку у нас на відділенні, приходять в подальшому до нас на навчання до Харкова.

- Чи присутня в Україні масовість у вашому виді спорту? 
- Я звичайно оптиміст, але прожив не мало і пам'ятаю радянські часи, коли секції боротьби були переповнені, навіть дівчаток багато просилося, але тоді ще жіночої боротьби не було. Зараз можливо, навіть не інтерес впав до цього виду спорту, а просто немає з кого вибирати. У країні знизилася народжуваність, а повністю здорових дітей народжується менше половини від загального числа. До того ж боротьба важкий вид спорту і багато батьків вважають за краще віддавати своїх дітей у спортивні секції «полегше». Так що в порівнянні з радянськими часами масовість в нашому виді спорту знизилася. Але якщо влада повернеться обличчям до спорту, ситуація може і зміниться. Адже єдиноборства завжди потрібні в прикордонних військах, в міліції, в охоронних установах, та й в цілому для оздоровлення нації. І я щиро вірю, що славні традиції української боротьби обов'язково будуть мати своє славне продовження! ...

P.S. Леонід Олександрович Дунай до останнього дня свого життя залишався відданим своїй справі. Його ж відхід спав непоправною втратою для всього вітчизняного спорту. Вічна пам'ять Великому тренеру ... 

http://ukrwrestling.com/