Цього літа Аліна Махиня підтвердила титул Чемпіонки Світу серед юніорів та завоювала золото юніорського ЧЄ.

- У нас у школі в був набір у секцію вільної боротьби, але я спочатку не пішла. А моя подруга, вона вчилася в школі-інтернаті, де відкрилася секція жіночої боротьби, каже: «Пішли, навчимося боротися - зможемо за себе постояти». Ось так і пішла, за компанію. - Згадує діюча Чемпіонка Європи та дворазова Чемпіонка Світу серед юніорів у категорії до 67 кг.

- Присвятити своє життя професійного спорту - непросте рішення. Яку перемогу ви б назвали доленосною для себе?
- Напевно, перші думки про професійну кар'єру з'явилися, коли почала завойовувати якісь призові місця, виконувати нормативи. Я пам'ятаю перші змагання, коли я в категорії до 46 кг стала третьою на Україні. І мені настільки сподобалося, і медалі красиві, що зрозуміла - потрібно продовжувати.

- Якими якостями повинна володіти дівчина, що б займатися боротьбою?
- У боротьбі може реалізуватися кожна людина. Важлива цілеспрямованість, бажання працювати над собою, самовдосконалюватися. А фізичні дані це вже на другому місці.

- Цього року ви завоювали відразу два чемпіонські титули, на континентальній та світовій першості. Де було складніше?
- У принципі, змагання такого рівня, як Європа і Світ, не сильно відрізняються. І там і там, приїжджають найсильніші спортсменки у своїх країнах. Звичайно, медалі Чемпіонау Світу цінується вище, все ж таки більша кількість учасників, до того ж, світові лідери - японки, китаянки, котрі на Європі не борються, тому трохи складніше. Але мені здається, що і там і там можна боротися. Дівчата всі виходять мотивовані, борються до кінця. І треба боротися за кожен бал, у кожній зустрічі потрібно викладатися до останнього, що б стати першою.

- Яка найскладніша сутичка була цього літа?
- Навіть не знаю. На міжнародному рівні, всі сутички були мені під силу, не можу сказати, що були якісь особливо складні суперниці. А ось на дорослому Чемпіонаті Україні, я програла у фіналі Аллі Черкасовій. Тепер у мене є мотивація виграти.

- Що для вас важливіше психологічний настрій чи фізична форма?
- Психологічний настрій. Ми приділяємо велику увагу мислеформам, налаштуванню. Головне це готовність у будь-який момент діяти по ситуації. А фізична форма вона кожен день може бути різною, та й настрій змінюється.

- Наскільки педантично дотримуєтеся режиму, дозволяєте собі іноді слабкості?
- Коли готуюся до важливих змагань, намагаюся усамітнюватися, за місяць-два, намагаюся менше спілкуватися, менше бувати на людях. Повністю занурююсь у себе. Тому, що на серйозному рівні будь-яка дрібниця грає дуже важливу роль, намагаюся нічого не пропустити, проаналізувати свої дії, усунути помилки. А так я живу по режиму Донецького Вищого Училища Олімпійського резерву: вранці підйом, тренування, сніданок, навчання, обід, тренування і годин у дев'ять-десять - відбій.

- Жіноча збірна України досить титулована, як вважаєте, чи допомагає це в боротьбі за медалі?
- Іноді титули дійсно грають свою роль, спортсмен може бути сильніше, але титули суперника вже розчавили його. Все залежить від людини. Коли я виходжу боротися, то налаштовуюсь на боротьбу, на сутичку, на певні технічні дії, що б вигравати. Для мене титул не має значення, тому, що завжди так було є і буде, що молоді змінюють старших.

Повну версію інтерв'ю читайте у наступному номері журналу «ТУШЕ»

http://ukrwrestling.com/